Подумаймо, які три фрази здебільшого використовують для того, щоб підбадьорити самотніх людей?
Усі ми колись були свідками такого моменту, коли люди з добрими намірами намагаються втішити одиноких словами надії.
Заледве коли такі спроби увінчуються успіхом. У 98 % такі діалоги – невдалі.
Справа у тому, що добрі наміри не завжди є запорукою якісного спілкування.
Тим, хто вже одружений чи заміжній, важливо пам’ятати про боротьбу, яку переживають самотні люди і намагатись розмовляти так, щоби насправді допомогти, а не зранити.
Тому наступного разу, коли зайде розмова із “вільною пташкою”, переконайтесь, що під час неї не порушуються наступні моменти:
Прагнення бути у подружжі – це не прояв того, що нам недостатньо Бога; Це вияв того, що ми – Божі творіння, які потребують бути у стосунках.
“Ти вже у єдності з Богом”
Це насправді дивно, але такий обнадійливий вислів дуже часто чують самотні. Він справді може мати дуже небезпечні наслідки, а саме відчуття незмірної провини. Люди думають, що їхнє бажання створити сім’ю свідчить про якісь неправильні стосунки з Богом.
Ідея, захована тут, ставить під питання їхню віру та духовність. Але ж це нормально і зовсім не суперечить святості – прагнути мати подружжя. Це лише вкотре свідчить, що ми – люди, створені за Божею волею і Його задумом. Саме Бог вклав у наші серця таке бажання, створивши Адамові Єву, бо недобре бути чоловіку самому.
“Самотність – це дар”
Ця фраза є однією із найбільш болісних: самотнім насправді досить складно розгледіти у труднощах свого стану благословення чи навіть дар.
Так, самотність може бути даром, але даром може бути і подружжя. І для багатьох “дар самотності” – абсолютно не те, чого вони хочуть або ж на що очікують.
“Вільний” час може бути дуже корисним для саморозвитку, духовного зростання, але для тривалої самотності, мабуть, таки має бути особливе покликання, на яке людина сама вирішує відкликатись чи ні.
Замість того, щоби пропонувати одиноким прийняти дар самотності, краще намагатися допомогти їм шукати Божої волі у своєму житті, дослухатись до Божого голосу. Варто молитись за них, за їх мудрість та розсудливість у виборі свого життєвого стану.
“Ти не зустрінеш свого чоловіка/дружину доти, допоки не перестанеш його/її шукати”
Якщо би ця фраза була правдивою, то багато подругів залишились би самотніми.
Коли ти сам, то думка про створення сім’ї так чи інакше сидить у твоїй голові.
І це чудово! Як немовлята думають про їжу, діти про ігри, так дорослі – про любов.
І відповідь не в тому, щоби припинити шукати своє кохання, але навпаки, щоби продовжити шукати.
Пошук чоловіка чи дружини – це лише одна із багатьох пригод твоєї життєвої історії.
Замість того, щоби змусити неодружених і незаміжніх забути про свою проблему, слід навпаки закликати думати про це, але не випускаючи з виду всього іншого, що відбувається навколо.
Прийняти стан одинокості не означає забути про подружжя і про все прекрасне, що може бути в житті.
Тому коли матимемо нагоду такої розмови, намагаймось замість того, щоби запустити програму “провини”, стати голосом підтримки та підбадьорення.
Підготувала Тетяна ТРАЧУК
Знаю достатньо багато людей, переважно чоловіків, що неодружені. Як і у кожній справі, людям треба говорити те, що їм може допомогти, а не улестити вуха, щоб усе залишилося на місці. Справжні причини такого стану знає Бог, але є і видимі. Дуже часто такі люди справді мають певні проблеми у стосунках із Богом, і одною чи не найрозповсюдженішою проблемою тих стосунків, є гординя. Варто було б їм про це знати.
Самотність- не завжди плід гордині. У кожному такому випадку має бути духовна розмова з людиною- є невинні жертви розлучення, бо фізично недосконалі; є ті, хто відповідально ставиться до пошуку пари- зважає на те, щоб особа була гідна її/його серця.
Не можна говорити неодруженим? Мені єромонахи не дали впасти в серйозну депресію- “Ти не сама- Бог любить”, “І в самотньому стані бувають теж світлі дні”, “Прийде твій час- будеш мати хлопця”. Тепер маю пару))) Ніхто не відговорює йти заміж, але кажуть не перейматися, бо перейматися таким шкідливо- маємо депресії, походи до ворожок, гріх нечистоти, розлучення, бо “ой, 28-30- треба заміж”, а він не для сім’ї- життя в хаті нема (знаю за такий випадок).